Навчились визначати, чи розів’ється важка форма COVID-19: в Україні зробили важливе наукове відкриття

Уявіть, що до відділення для ковідних хворих поступили декілька пацієнтів з приблизно однаковими віком та проблемами зі здоров’ям (наприклад, з підвищеним артеріальним тиском). Хтось з них скоро одужає, а хтось буде довго і важко хворіти, можливо, помре. Поки що жоден лікар не може точно передбачити, яким буде перебіг хвороби у того чи іншого пацієнта, бо досі не було способу це визначити. І ось зараз такий спосіб винайшла група науковців Інституту фізіології імені Богомольця НАН України під керівництвом завідувача відділа загальної та молекулярної патофізіології доктора медичних наук, професора Віктора Досенка. В чому суть цього наукового відкриття і чи можна розпочати його застосовувати в медичній практиці вже зараз?

— Результати нашої роботи можна впровадити досить швидко чи не у всіх лікарнях, що надають допомогу хворим на COVID-19, — розповів «ФАКТАМ» професор Віктор Досенко. — Для цього не треба надто дорогого обладнання та реактивів. Досить придбати хоча б один на лікарню апарат, що зветься спектрофлуориметр (призначений для вимірювання люмінесценції. - Авт.), та закупити певний набір реактивів. Зрозуміло, потрібні фахівці, які вміють проводити дослідження за допомогою цього приладу.

— В чому суть вашого відкриття?

— Ми визначили, що в крові людини існує маркер, що дозволяє в перші дні захворювання на коронавірусну інфекцію спрогнозувати, яким буде перебіг недуги — легким чи, навпаки, важким. Цим маркером є ДНК, які вирвались з нейтрофілів (одного з видів лейкоцитів крові). Механізм такий: нейтрофіли «вибухають» і викидають в міжклітинний простір своє ядро (тобто ДНК).

Коли почалася пандемія, науковці виявили, що в крові людей, які захворіли на COVID-19, спостерігаються значні викиди ДНК. Ми припустили, що кількість вільних ДНК є маркером того, яким буде перебіг захворювання на коронавірусну інфекцію у того чи іншого пацієнта. Щоб це перевірити, взяли загалом 80 проб у хворих на COVID-19, що поступили до лікарень. Остаточні результати вивчення цих проб ми отримали наприкінці лютого, коли придбали необхідні реактиви — за рахунок гранту Національного фонду досліджень України. Ми з’ясували: чим більше вільних ДНК викидають нейтрофіли, тим важчим в подальшому виявляється перебіг захворювання у людини. Тобто, вільні ДНК є маркером щодо цього.

— Яку практичну користь це має для хворих на COVID-19?

— Знаючи, яким буде перебіг захворювання того чи іншого пацієнта, лікар має можливість призначати лікування індивідуально для кожного з них. Персоніфікована терапія COVID-19 має базуватися саме на таких інформативних показниках, як рівень позаклітинної ДНК.

— Пацієнти або їх родичі вже зараз можуть звертатися до вашого інституту для проведення аналізу на вміст в крові вільних ДНК?

— Принциповий момент: усі питання щодо хворих є компетенцію лікаря. Він вирішує, які треба зробити аналізи, ставить діагноз, призначає лікування. Тому ми можемо визначити рівень позаклітинної ДНК, якщо матеріал надійде з клініки з рекомендацією лікаря.

— Чи можливо замовити такий аналіз в іншій установі — лабораторії, інституті?

— На жаль, ні. Але, як я вже казав, метод не є високовартісним, потрібен спектрофлуориметр та набір реактивів. Ми можемо навчити проводити дослідження.

— ДНК, що опинилися за межами клітин, завдають шкоду організму людини?

— Завдають, бо зумовлюють ушкодження клітин легень. Тому важливо віднайти молекули, які дають можливість гальмувати нездорову активність нейтрофілів, що є джерелом позаклітинних ДНК. Слід розуміти, SARS-CoV-2 здатен запускати в організмі людини процеси самознищення. Тому й маємо летальні випадки від цього коронавірусу.

Дослідження щодо пошуку молекул, які блокують активність нейтрофілів, виконуємо спільно з завідувачем відділу біомедичної хімії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктором хімічних наук, професором Сергієм Ярмолюком. До речі, саме він отримав грант, за кошти якого проводиться наша наукова робота.

Фото зі сторінки Віктора Досенка в Facebook

На колажі в заголовку — фото науковців, що розробили унікальну методику

2209

Читайте нас у Facebook