«Після поранення повністю оглух. Думав — назавжди»: бійцю Нацгвардії відновили слух, і він повернувся на фронт
Під беретом, що, як годиться, зсунутий на ліве вухо, важко розгледіти «протез» — так слухові імпланти називає Віктор Косяк, мешканець Вишневого Київської області. Частина апарату знаходиться за вушною раковиною, а тонкий дріт тягнеться від неї до іншої частини, яка магнітом приєднується до пристрою, вшитого під шкіру. Завдяки такій конструкції людина, яка втратила слух з різних причин, може знову чути.
— Усі ці пристрої, дротики, запчастини абсолютно мені не заважають, — каже Віктор. — Я ще й ховаю їх під беретом або каскою, якщо перебуваю на війні. Тому більшість людей навіть не здогадується, що я глухий, що переніс складні операції на обох вухах. Щоправда, після цього протягом декількох місяців проходив реабілітацію з досвідченими фахівцями, які вчили мене розпізнавати звуки, налаштовували частоти апаратів. Тепер усі звуки стали трішечки дивними, наче металевими. Але головне, що я чую. До операції оточуючим доводилося мені все писати. В голові у мене був постійний шум. І жодного звуку ззовні я не чув.
На обличчі у мого співрозмовника з лівого боку глибока мітка. Саме сюди, нижче куточка ока, в сантиметрі від скроні й прилетів осколок.
— При переломі скроневої кістки страждає так званий равлик: в ньому відбувається перетворення звуків на сигнали, які отримує мозок людини, — пояснює завідувач відділа мікрохірургії і отонейрохірургії Інституту отоларингології імені професора О. С. Коломійченка, професор Олег Борисенко. - Важка травма, поранення, як у Віктора, може призвести до повної втрати слуху. Важливо, щоб наші колеги-отоларингологи знали про те, що такому потерпілому можна допомогти, поставивши кохлеарні імпланти. Втручання не можна відкладати надовго, інакше спайкові процеси, які запускаються після травми, не дозволять ввести електрод.
Приклад Віктора еталонний. Йому допомога була надана вчасно, завдяки чому він досить швидко відновився, повернувся до активного життя, почав займатися стрільбою з лука і стрибати з парашутом. Особливо мене вразило те, що він невдовзі після реабілітації вже знаходився в окопах під Маріуполем і Авдіївкою — надсилав нам звідти знімки.
Таким чином, повертати слух ми можемо всім дорослим людям, які втратили слух. Минулого року прийнято рішення про фінансування програми, що покриває з державного бюджету витрати на імпланти.
«З кохлеарними імплантами можу вловити звук безпілотника навіть раніше, ніж інші бійці»
За освітою мій співрозмовник юрист. Але повертатися в професію поки не готовий, каже, ще не все зроблено, на фронті залишилося багато роботи, що стосується повернення українських земель. У Національній гвардії Віктор проходив строкову службу в 1993—1995 роках, а в травні 2014- го повернувся сюди ж добровольцем.
— Зараз, після того, як мені відновили слух, у мене є деякі обмеження, — каже боєць. - Я не можу ходити в розвідку, спілкуватися по радіостанції. А ось спостерігати, орієнтуватися, аналізувати, вести розрахунки, влучно стріляти виходить чудово. Кохлеарні імпланти навіть відкрили для мене деякі нові можливості: якщо їх зняти на деякий час, а потім знову підключити, слух загострюється настільки, що я можу вловити звук безпілотника, коли його навіть ще не видно, чую роботу мотора бойової техніки до того, як її помітять мої побратими.
— А ви пам'ятаєте момент поранення?
— Так. Це сталося вдень 17 червня 2016 року в Авдіївці. До ворога було менше ста метрів. Нас накривали з мінометів, з РПГ. Міна вибухнула біля мене, уламки посікли тіло. Один потрапив у м'яз біля шиї, порвав сухожилля і нерв, ледве не зачепивши при цьому артерію. В обличчя уламок увійшов в місце, не захищене ні окулярами, ні каскою. Я втратив свідомість, а коли прийшов до тями, зрозумів, що не чую звуків. В голові гуло. Колись я займався тайським боксом, вигравав турніри. Але цей удар був набагато сильнішим, ніж ті, які можна отримати під час занять спортом.
Читайте також: На гору Казбек на протезах: унікальний проєкт ветерана АТО
З місця поранення в укриття мене перетянули двоє бійців — Вадим, позивний «Циган», і Сергій, позивний «Піночет», вони одразу почали надавати першу медичну допомогу. Через сильні удари по голові на кілька годин слух може відключитися. Але у мене після поранення він все ніяк не відновлювався.
Пораненого доправили до Авдіївської лікарні, потім до 66-го мобільного госпіталю, потім до лікарні імені Мечникова в Дніпро. Там бійцю зібрали роздроблену ключицю, після чого, як і інших тяжкопоранених, відправили до столиці. Вирішенням організаційних питань займався військовий медик майор Василь Тищенко.
— Лікарі госпіталю МВС консультувалися з колегами, направляли мене в інші лікарні, де фахівці вирішували мої проблеми, — продовжує Віктор. — У 17-й лікарні хірурги зібрали кістки обличчя. Чесно кажучи, розраховував, що слух відновиться. Але цього не сталося. Я не міг нормально спілкуватися (тільки записками), і це дратувало найбільше.
Мене «полагодили» в Інституті нейрохірургії. Після цього була консультація в Інституті отоларингології, у Олега Борисенка. Лікар здивував мене, сказавши: якщо операцію зробити в жовтні, то до Нового року я буду чути. Я йому повірив і погодився, щоб мені поставили протези. Чому я імпланти називаю протезами? За аналогією. Немає у людини ноги — йому надають протез, і він може ходити. Я не чув — мені дали протез, завдяки якому знову зміг чути.
— Ви почали розпізнавати звуки відразу після операції?
— Не зовсім. Спочатку потрібно було, щоб все прижилося, потім мене направили до сурдопедагога. Валентина Василівна налаштовувала апарати. Завдяки цьому я знову почув слова «мама», «хліб», «кіт». Вона мене вчила слухати звуки, тому що штучні апарати перетворюють їх трохи інакше, ніж це відбувається в організмі людини. Всі слова я тепер чую не зовсім звичайно. Але головне, що до Нового року я дійсно вже чув! Це мене тішило неймовірно.
— Вам прооперували спочатку одне вухо, а потім інше?
— Ні, два відразу. Після операції мене чекали дружина і брат, вони і сфотографувати мене. Нехай будуть знімки на пам'ять.
— Довго тривало відновлення?
— Вже в травні 2017 року я повернувся на службу, а в серпні поїхав на схід країни.
— Бачу, що у вас зараз один аппарат. А де інший?
— Я добре чую з одним імлантом, обидва одночасно використовую виключно вдома. Під час служби і тренувань один бережу, але він у мене завжди з собою, як запасний парашут.
— Якби ви носили два апарати, у вас не було б відлуння, яке ви чуєте, звуки були б чіткішими, — пояснює Олег Борисенко. — В принципі, я рекомендував би вам все ж носити обидва апарати постійно.
«Цього року повернули слух вже сорока глухим пацієнтам»
— Чи давно ви виконуєте такі операції? — питаю у лікаря.
— У 1991-му році перша операція кохлеарної імплантації в Радянському Союзі була зроблена саме в нашому інституті. Її провів професор Юрій Сушко, а я йому асистував. Ми отримали величезний досвід. Тривалий час домагалися фінансування програми, яка б за гроші держбюджету забезпечувала кохлеарними імплантами дітей, які народилися глухими або втратили слух в ранньому віці. Вже більше десяти років такі імпланти малюки отримують безкоштовно. І якщо дитині, щоб навчитися говорити, операцію потрібно провести якомога раніше, то у випадку з дорослими це відбувається інакше.
— Що призводить до глухоти у дорослих людей?
— Є генетичні проблеми, які поступово призводять до руйнування рецепторів равлика, глухота може розвинутись в результаті травми або такої хвороби, як отосклероз. До неї іноді призводить хіміотерапія, прийом ототоксичних, протитуберкульозних препаратів, антибіотиків. В останні роки у нас з'явилися пацієнти, які втратили слух через поранення і віжкі контузії.
Читайте також: «Ріжте ногу так, щоб можна було займатися спортом»: ветеран АТО завоював три «золота» на «Іграх Героїв»
— Чи є статистика, скільком людям в Україні необхідно повернути слух?
— У нас, на жаль, немає. А в Америці в 2016 році прооперували 36 тисяч дітей з глухотою і 56 тисяч дорослих. Ми ж минулого року виконали 75 операцій дорослим людям, а цього вже 40. Важливо розуміти, що слух можна повернути. І вікових обмежень не існує. Це можна робити і в 90 років. Ефект операції досягається дуже швидко — вже через місяць людина знову чує.
— Тим, хто втратив слух, ви відразу встановлюєте два імпланти?
— Сьогодні це можливо, в цьому полягає суть програми для дорослих. Ми повертаємо людині якість життя, даємо можливість повернутися до звичних справ. Але важливо набратися терпіння і чітко розуміти, що без реабілітації та занять з сурдопедагогом не обійтися. Такий фахівець вчить знову розуміти звуки. Іноді пацієнти кажуть, що чують мову роботів. Але після налаштування користуватись апаратами стає максимально комфортно. Щоправда, доведеться стежити за батарейками в апаратах — вони мають властивість розряджатися.
У нас була пацієнтка, якій ми провели імплантацію, вона почала чути, але, коли закінчився заряд батарейок, вона просто зняла апарат і поклала його в шафу — в глухому селі, де вона жила, їх не було де купити. Це, звичайно ж, не дуже хороший приклад. Але після відновлення слуху наші пацієнти можуть говорити по телефону. Одна з перших наших пацієнток повернулася до роботи, якою займалася все життя, — вона провізор в аптеці. Ця професія вимагає уважності, чіткого розуміння прохань покупців, і тут важливо не помилитися. І у нашої пацієнтки все в порядку.
— Наскільки змінилися імпланти за останні роки? Вони удосконалилися?
— Безумовно. Починали ми, використовуючи прості імпланти з дво- або чотириканальними системами стимуляції. Тепер каналів стимуляції від 12 до 22, що дозволяє значно поліпшити розпізнавання мови. Крім того, апарати стали простіше у використанні, легше, менше за розміром. Їх можна під'єднати до блютузу телефону, що також допомагає пацієнтам краще і швидше адаптуватися. Важливо, що зараз хворих забезпечують цими імплантами, як тільки в них виникає потреба. Тому отоларингологи, виявивши глухого пацієнта, можуть направляти таку людину до нас, не лякаючи його збором великих коштів для операції.
Читайте також: «Уже сумнівалася, що син коли-небудь розплющить очі»: унікальну операцію у Львові виконав німецький пластичний хірург
У заголовку фото автора
1142Читайте нас у Facebook
