ПОИСК
Здоров'я та медицина

«Від раку грудей померла моя бабуся. Пухлину виявили і у мене»: 39-річна киянка про необхідність регулярного обстеження молочних залоз

16:50 19 листопада 2021
Наталія Іванова
Віолетта КІРТОКА, спеціально для «ФАКТІВ»

Те, що рак молочної залози — загрозлива та розповсюджена хвороба, відомо давно. Але якщо проблему виявити вчасно, можна прожити ще багато щасливих років. Саме тому важливо регулярно обстежуватися. На жаль, жінки досить часто не знаходять на це часу, віддаючи перевагу роботі та опікуючись родиною.

— У мене в грудях не було ніяких неприємних відчуттів, ніщо не турбувало, — розповідає 39-річна киянка Наталія Іванова. — У 2011 році я народила доньку, після цього до лікарів, якщо і зверталася, так це були педіатри. На моєму обстеженні наполягла сестра чоловіка. Вона знала, що два роки тому моя бабуся померла від раку грудей. На УЗД мене буквально привели силоміць. Спеціаліст з ультразвукової діагностики довго дивилася на екран, а потім сказала: «Мені не подобається те, що я знайшла. Вам з цим жити не варто». Вона ж порадила зробити додаткові обстеження. Вирішення проблеми я відкладала: багато справ на роботі, наближався Новий рік — 2019-й, потім мій день народження, поїздка до Львова…

В онкоцентр я потрапила вже навесні. Поїхала на біопсію з групою підтримки — з подругами. Коли спеціалісти роздивилися отриманий з новоутворення матеріал, то сказали: «На жаль, це наше…» Дівчата в сльози. А я на них шикаю: «Тихо». В той момент всю увагу зосередила на лікареві, на його словах, довірилася йому. Він попередив: «Визначити, яка стадія хвороби, зможемо після операції. Коли ви готові лягти на лікування?» Я була в лікарні вже наступного дня.

— Дуже злякалися? Коли чуєш слово «рак», уява малює найстрашніші картини…

— Від думок можна з’їхати з глузду, хоча я намагалася жартувати, не піддаватися паніці. Дівчатам казала: «Чоловік тільки-но подарував мені прасочку для волосся. А тепер призначать хіміотерапію, і волосся випаде… Навіщо мені потрібна прасочка?» Розмірковувала, кому її подарувати. Жарти жартами, але найстрашнішим було поговорити з мамою. Адже її мама, моя бабуся, померла саме від раку грудей за рік до цих подій…

Читайте також: Пройшла через пекло: українська чемпіонка Європи Валерія Юзьвяк перемогла страшну недугу

— Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчить, що рак молочної залози — найбільш розповсюджений вид онкозахворювань у жінок, — говорить лікар-мамолог Національного інституту хірургії та трансплантології Національної академії медичних наук України Ірина Михальчишина. — В Україні кожна сьома-восьма жінка має проблеми з молочними залозами, але до лікарів звертається занадто пізно: при першому огляді у 25 відсотків жінок виявляють вже метастази, які лікувати надзвичайно важко. Хоча на ранніх стадіях виліковність цього онкозахворювання складає 95 відсотків.

Лікар-мамолог Ірина Михальчишина: «Якщо в родині вже були випадки раку молочних залоз, іншим жінкам можна зробити генетичні аналізи, які покажуть, чи високий ризик захворювання»

— Щоб нагадати жінкам про необхідність обстежень, щороку, восени, відзначається Міжнародний день раку молочної залози, — каже ініціатор акції #МамографіяМрії, консультант діагностичного центру «Агентство медичних технологій» Ірина Коваль. — В цей день в засобах масової інформації називають страшні цифри — скільки жінок вмирає від цієї хвороби. Відверто кажучи, це скоріше відлякує, а не примушує піти перевіритись. Коли я прочитала книгу матері Ілона Маска «Жінка, яка має план», зрозуміла, що треба робити: в рамках акції (вона триватиме до 31 грудня цього року) безкоштовно обстежувати жінок в обмін на розповіді про їхні мрії, плани на майбутнє. Після постів у соцмережі до нас пішли жінки. Говорити з ними дуже цікаво!

«Знаходила в собі сили жартувати: мовляв, видалять груди — поставлю імпланти побільше»

— Бабуся про свою хворобу довго нікому не признавалася, а мама зайшла до ванної кімнати і побачила у неї величезну пухлину, — продовжує Наталія. — Бабуся виправдовувалася: «Не хотіла у свої 75 років заважати вам, аби ви приділяли мені увагу…» Мама одразу повезла її до лікарів, де зробили операцію. Але хвороба була вже запущеною. Спілкуючись з лікарями, бабуся неодноразово жалкувала, що вчасно не розпочала лікування…

Тому ви розумієте, як страшно мені було почати розмову з мамою, яка одного разу це вже пережила. Але вона зреагувала досить стримано: «Чекаємо результатів. Будемо робити все необхідне».

— Про що ви думали перед операцією?

Готувала себе до того, що тепер буду жити без грудей, бо лікарі не могли мені сказати, доведеться видалити всю молочну залозу, в якій знайшли пухлину, чи можна прибрати лише новоутворення. Я говорила про це з чоловіком. Навіть жартувала, що у випадку видалення грудей можна буде потім поставити імпланти, ще й більші. Чоловік мене заспокоював: «Це не найстрашніше. Хай приберуть заразу. Потім розберемося з розмірами імплантів». Його слова мене дуже підтримували і втішали.

Але коли я прокинулася після операції, перше, що намагалася зробити, — роздивитися, чи на місці мої груди. Однак усе було щільно заклеєне, забинтоване. Лікар мене заспокоїв — все на місці! Він пояснив, що пухлину видалили, але знайшли вже і метастази — вони окупували лімфовузли під рукою. Хірург мене навіть запитав: «Що ж ви так пізно звернулися?» Після того УЗД, під час якого було виявлено хворобу, пройшло чотири місяці. Весь цей час пухлина робила свою справу… Восени під час обстеження лімфовузли були ще чистими. Але рак за цей час їх вразив. Після того як їх видалили, я деякий час не могла підняти руку. Її довелося розробляти.

Читайте також: «Комусь ампутували руку, комусь — ногу, а мені — груди. Ну то й що? Відчаю у мене не було»

— Після операції вам призначили додаткове лікування? Можливо, хіміотерапію?

«Хімії» не було, а 18 сеансів опромінення пройшла. І знаєте, коли вже виникла настільки серйозна проблема, знайшовся і час для її вирішення, і на лікування з роботи відпускали. Я добре розумію, що хвороба може дати про себе знати в будь-який момент. Саме тому потрібно контролювати своє здоров’я. Після операції я спочатку кожні три місяці відвідувала гінеколога, робила УЗД грудей, черевної порожнини, здавала аналізи на онкомаркери. З часом ці візити можна робити не так часто, але все одно регулярно.

До речі, мої подруги, які бачили, що зі мною відбувалося, зараз пройшли необхідні обстеження: кому ще немає 40 років — УЗД грудей, старші — мамографію. Дізнавшись про акцію, яку цієї осені оголосив діагностичний центр, я прийшла до них, щоб обстежитись і розповісти про свою мрію.

— І яка ж вона?

— Мені дуже хочеться показати доньці світ. Ми вже плануємо, куди поїдемо, в якій країні я буду пити капучіно. Звичайно ж, мріємо про Париж. Після лікування я розумію, що можу планувати своє життя.

І обов’язково навчу доньку стежити за власним здоров’ям. Тим більше, що наша родина по жіночій лінії знаходиться в зоні ризику. Я відчуваю, як мене змінила хвороба, це страшне слово «рак». Інколи дуже хочеться полінуватися, посидіти на дивані, нічого не робити, нікуди не йти. Але ж ти не знаєш, що з тобою станеться завтра. Тому все потрібно робити вже сьогодні. Це мене підштовхує, наче шепоче: встала і пішла, навіть коли у мене геть немає сил.

«Я обов’язково навчу доньку стежити за власним здоров’ям», — говорить Наталія

— Вже давно ми, лікарі, говоримо людям: рак — не вирок, це хвороба, з якою можна і потрібно боротися, — пояснює мамолог Ірина Михальчишина. — Але потрібно її вчасно виявити. На першій стадії новоутворення можна побачити лише з допомогою УЗД чи мамографії. Дуже важливо, аби лікар, якого щось занепокоїло на екрані, мав змогу направити жінку на додаткове обстеження, щоб побачити всі зони молочної залози. Стан залоз потрібно контролювати щороку.

Частіше все ж жінки приходять, коли самі знаходять новоутворення. Якщо ж воно вже відчувається під шкірою, значить, досягло більше трьох сантиметрів. А це вже друга чи третя стадія. В такому випадку лікування знадобиться більш складне й тривале. Хворобу можна подолати, жити повноцінним якісним життям. Якщо ж не лікуватися, рак призведе до болісного жахливого вмирання.

«Раз на рік сімейний лікар має направити жінку, якій виповнилось 40 років, на безкоштовну мамографію»

— Локдауни, ковід призвели до того, що жінки відкладають як обстеження, так і лікування? — запитую в Ірини Михальчишиної.

— Якщо є ризик онкозахворювання, не можна відкладати обстеження, бо рак локдаунів не має. Тому я підтримую всі акції, спрямовані на вчасну діагностику онкозахворювань, які влаштовують соціально активні компанії. Це справді дуже важливо.

Тим, у кого діагноз рак молочної залози вже встановлений, необхідне лікування з дотриманням усіх призначень. Проблема в тому, що наші пацієнтки, маючи ослаблений імунітет, піддаються ризику захворіти на коронавірус, бо користуються громадським транспортом, контактують з багатьма людьми. Деякі вже перехворіли.

— Чи дозволяєте ви своїм пацієнткам вакцинуватися? Бо можна почути різні думки з цього приводу.

— Я за вакцинацію. Її треба провести між курсами лікування. Всі мої пацієнтки це зробили.

— Ми всі добре знаємо про приклад голівудської акторки Анджеліни Джолі, яка видалила обидві молочні залози після генетичного аналізу, що показав у неї великий ризик розвитку хвороби.

— Ми, лікарі, страшенно їй вдячні за відкритість, з якою Анджеліна говорила про власне здоров’я. Акторка привернула величезну увагу до проблеми. Дійсно, якщо в родині вже були випадки раку молочних залоз, іншим жінкам можна зробити генетичні аналізи, які покажуть відсоток ризику. Ми можемо побачити, який ген зламаний. Сучасна медицина володіє багатьма методиками, які дозволяють захистити жінку від хвороби або вилікувати, якщо вона вже дала про себе знати.

— Мамографію включено до пріоритетних медичних послуг в програмі медгарантій, і за направленням сімейного лікаря обстеження має бути безкоштовним, — говорить Ірина Коваль. — Але черга може розтягнутися на місяці. Можливість для жінки обстежитись безкоштовно під час нашої акції (запис за телефоном (063) 949−23−02) — не тільки економія коштів. Комусь може бути врятовано життя. Таку мету ми й ставимо.

Наталія проходить обстеження регулярно і мріє щороку пити капучіно в новій європейській країні

…До здоров’я Наталія Іванова тепер ставиться серйозно. Від знайомих вона не тільки не приховує свою історію, а, навпаки, охоче ділиться інформацією.

— Коли я зустрічаю людей, яких давно не бачила, то розповідаю їм про те, що пережила, — згадує жінка. — Роблю це спокійно, без трагізму, бо не хочеться нікого лякати. Але я неодноразово стикалася з дивною реакцією на мої слова. Почувши про операцію, процедури опромінення, багато хто каже: «Та ну! Ти так добре виглядаєш! По тобі й не скажеш, що у тебе рак». Так це ж добре! Значить, не хвороба мене перемогла, а я її. От що найважливіше.

Читайте також: «Дружині після виявленого онкозахворювання радили на восьмому місяці перервати вагітність. Ми навіть не розглядали цю ідею»

Раніше «ФАКТИ» розповідали, на які ознаки переродження родимки треба звернути увагу, щоб не пропустити смертельно небезпечну меланому.

1421

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.