ПОИСК
Здоров'я та медицина

«Про те, що я перша в Україні дитина з пересадженим серцем, тепер розповідаю в Інстаграмі»: 13-річний Максим перебуває під наглядом лікарів

6:24 3 жовтня 2021
13-й Максим з пересадженим серцем

На відео, яке до операції записали у Львівській лікарні швидкої допомоги, батьки 13-річного Максима ще стоять у коридорі біля дверей реанімації, де лежить їхній син. Тетяна і Роман тримаються за руки, плачуть. Говорять мало. Максим стане першою дитиною в Україні, якій пересадять серце.

— Біда з сином сталася раптово, — розповідає батько хлопчика Роман. — Наш Максим активний підліток. У футбол грав, на річку ходив. Ніхто навіть подумати не міг, що у нього виникнуть проблеми з серцем. А в липні у сина стався інсульт. У лікарні луцькі лікарі запідозрили, що це через проблеми з серцем, обстежили і поставили діагноз дилатаційна кардіоміопатія. Як нам пояснили, це означає, що серце роздуте і дуже погано перекачує кров. Нам сказали, що єдиний шанс врятувати сина — трансплантація.

Два тижні Максим перебував у реанімації в Луцьку. Потім хлопчика перевезли до Львова, і ще два тижні лікарі буквально витягали його з того світу з надією, що ось-ось з'явиться донорський орган, який врятує підлітка.

— Життя пацієнта підтримували препарати, що стимулюють серцевий викид, допомагають серцю працювати, — пояснює лікар-анестезіолог Іван Миськів. — Дихав хлопчик самостійно, але фракція викиду була дуже низькою: кількість крові, яку серце викидало за одне скорочення, — 55 відсотків від необхідного.

І ось батькам повідомили, що є донорський орган, який підходить їхньому синові. Складність трансплантації полягала в тому, що донор — доросла людина, і важливо, щоб орган підійшов дитині за розміром.

…Опанувавши себе, Тетяна підходить до скляних дверей реанімації. Усміхається і махає синові рукою. Максим не здогадується, що йому будуть робити трансплантацію.

— Ми так і не наважилися сказати синові, що він потребує пересадки, — зізнається жінка. — Він знає тільки, що у нього хворе серце і його треба підлікувати. Ми боїмося, що Максим злякається, буде хвилюватися, через що серце може не витримати.

Максим лежить у реанімації і починає нервувати: до нього заходить все більше незнайомих лікарів. Дозволили зайти і мамі. Директор столичного Інституту серця Борис Тодуров знайомиться з підлітком, розповідає йому про те, що той засне, а прокинеться вже з новим серцем, що йому проведуть трансплантацію.

— Мамо, як трансплантацію? — з відчаєм в очах запитує хлопчина. На цьому зйомка пресслужби лікарні переривається.

В той день у Львівській лікарні швидкої допомоги вперше в Україні готувалися провести пересадку серця дитині та трансплантацію легень дорослому. Крім того, планувалося виконати пересадку нирок двом пацієнтам і трансплантацію печінки — ще одному. А через кілька днів повинні були трансплантувати рогівку чоловікові, який цього потребував. Працювали бригади з Києва, Львова, в пересадці органів брали участь колеги з Польщі. Як з'ясувалося пізніше, всі трансплантації пройшли успішно.

«Можливо, я повинен стати лікарем, щоб рятувати людей»

Весь медперсонал, задіяний у трансплантаціях, утворив коридор поваги. Уздовж нього везуть 54-річного чоловіка, у якого стався геморагічний інсульт. Коли у нього констатували смерть мозку, трансплантаційні координатори попросили у дружини пацієнта та двох його дітей дати дозвіл на вилучення органів, щоб врятувати життя шести осіб. Рідні чоловіка погодилися.

Донор на операційному столі. Всі бригади лікарів поруч. У стінах Львівської лікарні швидкої допомоги починається трансплантаційний марафон. Лікарі добу не спатимуть.

— Вшануймо пам'ять людини, яка, вмираючи, віддає свої органи, щоб врятувати інших, — говорить Борис Тодуров. — Сьогодні ми збираємося взяти серце, легені, печінку, нирки та рогівку ока. Сподіваюся, ми зможемо продовжити життя шести пацієнтам.

Першим виймають з грудної клітини серце донора.

— Воно здорове, — констатує Борис Тодуров, поміщає серце в бокс і разом з командою поспішає до 13-річного Максима. У медиків є чотири години, щоб серце забилося у грудях хлопчика. Саме стільки часу орган може жити поза тілом.

Лікарі встигли. Нове серце починає битися у ще відкритій грудній клітці. Його роботу оцінюють численні апарати. А під операційною обіймаються і плачуть батьки Максима. На цей раз від щастя.

— Ми хочемо подякувати рідним донора за те, що вони погодилися віддати серце нашому синові, — каже батько хлопчика, і емоції так переповнюють його, що чоловік не може закінчити речення.

Читайте також: Столичні лікарі врятували чотири життя, пересадивши від померлої жінки серце, печінку і дві нирки (відео)

— Операція мала врятувати життя, — каже Борис Тодуров. — Серце 13-річної дитини було хворим, як у 70-річного чоловіка. Максим захворів на міокардит, а потім три місяці стояв у листі очікування на трансплантацію, тому що серце практично не працювало. Але ми вперше в Україні зробили пересадку серця дитині. Пишаюся своїми колегами. У Львівській лікарні швидкої допомоги в день, коли проводилося п'ять трансплантацій, чітко, як налагоджений механізм, працювали фахівці з українських і закордонних медичних центрів. У нашій країні це стало можливим завдяки Олегу Самчуку та його дружній команді.

«13-річний Максим - двадцятий пацієнт, якому я виконав пересадку серця, - каже Борис Тодуров. - Але в Україні це перша дитина, що отримав донорське серце ». Фото з архіву «ФАКТІВ»

… Прийшовши до тями через кілька годин після трансплантації серця, Максим знову побачив поруч Бориса Тодурова.

— Задишки немає, серце не так сильно пульсує, — спокійно повідомив підліток лікарю і відразу запитав: — А чиє серце мені пересадили?

— Зрілого чоловіка, — відповів Борис Тодуров.

— Перша група крові і резус позитивний? — уточнив Максим.

— Так.

— Це ви мене оперували?

— Так.

— Дякую вам, — серйозно сказав 13-річний Максим.

Прийшовши до тями, Максим відразу зазначив: «Задишки немає, серце пульсує не так сильно, як раніше»

На другий день після операції хлопчик уже піднявся на ноги. І вперше за довгий час попросив їсти.

— Нарешті ми дійшли до того, що у сина з'явився апетит: досі чула тільки «не хочу», — розповідає мама хлопчика.

«Нарешті у сина з'явився апетит, - каже Тетяна. - Досі чула тільки «не хочу»

Максим завів аккаунт в «Інстаграмі». За п'ять днів на його сторінку iitsmaxx_xx підписалися понад 5 тисяч 500 осіб.

— Я став першою дитиною, якій в Україні пересадили серце, — каже Максим. — Тепер буду розповідати про своє одужання в соцмережах, щоб якомога більше людей дізналися, що у нас такі круті медики. Чесно кажучи, я ще не вирішив, ким стану, коли виросту, але, можливо, я теж повинен бути лікарем, щоб рятувати людей. Мене ж врятували.

— Що змінилося в твоєму житті після трансплантації?

— Серце працює спокійніше. Дихати легше. І нарешті можу пити стільки води, скільки хочу. Мене ж обмежували, а тепер я знаю, що не міг пити достатньо, тому що моє серце не витримало б. Хочу, щоб мене скоріше виписали і я поїхав з батьками додому. Там бабуся хвилюється.

Максима перевезли до Києва, щоб Борис Тодуров міг спостерігати його особисто.

«П'ять трансплантацій одночасно в одній лікарні — рекорд для України»

У той день, коли Максиму пересадили серце, у Львівській лікарні швидкої допомоги відбулася ще одна історична подія — вперше в Україні здійснили трансплантацію легенів. Їх отримав 56-річний львів'янин Віктор Бабій. Чоловік більше 10 років хворів на бульозну емфізему легенів.

— Люди не уявляють, що це таке, коли ти робиш два-три кроки і задихаєшся, коли постійно не вистачає кисню, — сказав чоловік перед трансплантацією. На думку лікарів, без пересадки легенів йому залишалося жити кілька місяців. — Протягом останніх трьох років я навіть не міг вийти з квартири.

Трансплантація легенів — одна з найважчих операцій, розповідав раніше «ФАКТАМ» завідувач трансплантаційним відділенням Львівської лікарні швидкої допомоги Максим Овечко. Складність полягає в тому, що орган повинен підійти реципієнту на 100 відсотків. І не тільки за імунологічними показниками, а й за розмірами. У львівській лікарні півтора року готувалися до пересадки цього органу. Двоє лікарів тривалий час проходили стажування в Польщі у фахівців, які щорічно роблять десятки таких пересадок.

Свою першу самостійну трансплантацію легень у Львові кардіохірурги Ігор Гуменний, Роман Домашич, торакальний хірург Юрій Король і анестезіолог Христина Орлінська провели під наглядом колег з Польщі.

Читайте також: Мої нирки позсихалися, як горіхи, — каже пацієнтка, якій вперше в Україні успішно провели трансплантацію в районній лікарні

Крім 13-річного Максима та 56-річного Віктора, шанс на повноцінне життя отримала і 37-річна львів'янка Марія. У жінки був цироз, який не піддавався медикаментозному лікуванню. Тому їй пересадили від донора печінку.

Нирки донора підійшли 40-річному Юрію з Донецької області і 45-річному Віталію з Тернопільщини. Обидва чоловіки хворіли на хронічний гломерулонефрит і перебували на діалізі.

А через два дні в лікарні пересадили ще й донорську рогівку ока 69-річному Ігорю з Івано-Франківська. Після операції з приводу катаракти, виконаної три місяці тому, у чоловіка з'явилася булльозна кератопатія — його рогівка почала мутніти, і він уже не бачив одним оком. Лікарям вдалося врятувати зір пацієнтові. Це перша така трансплантація у стінах Львівської лікарні швидкої допомоги за останні 20 років.

— Те, що виконали пересадку одночасно п'яти донорських органів і ще одного згодом, — поки трансплантаційний рекорд, — каже генеральний директор Львівської лікарні швидкої допомоги Олег Самчук. — І це повинно стати нормою. Зараз наше завдання — скоротити трансплантаційне відставання від інших країн. А вже за три-чотири роки, думаю, ми зможемо обігнати деякі європейські країни за кількістю трансплантацій і врятованих внаслідок цього життів.

— Правда, що у Львові хочуть побудувати найбільший в Україні трансплантаційний центр?

— Так. Я дуже чекаю того часу, коли завдяки роботі нашого центру Україна отримає трансплантаційну незалежність. І державні кошти за пересадку органів будуть скеровувати в українські лікарні, а хворим допомагатимуть в нашій країні.

Днями стало відомо, що у столичному Інституті серця знову врятували дитину — 12-річну дівчинку. Маргариті пересадили донорське серце, яке для неї оперативно доставили з Вінниці. Щоб максимально швидко привезти орган в столицю, був задіяний поліцейський вертоліт. Команда аеромедичної евакуації впоралася із завданням за 50 хвилин.

Директор Інституту серця Борис Тодуров і його команда вдячні родині донора з Вінниці. 38-річний чоловік загинув внаслідок нещасного випадку, а родичі погодилися, щоб донорське серце врятувало життя дитині.

«Попереду у дівчинки довге і щасливе життя зі здоровим серцем», — сказав Борис Тодуров. Він задоволений, що команда пілотів, трансплантологів і координаторів зуміла так швидко доставити донорські органи з Вінниці до Києва. Це означає, що наступний рейс до Києва можна спробувати виконати і з більш віддалених міст.

Читайте також: «Я не відчуваю, що серце у мене жіноче. Працює воно добре»: в Інституті серця провели 14- в цьому році в Україні трансплантацію

Фото надано Львівської лікарнею швидкої допомоги

1245

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.